Інколи дивлюся на свого кота і не можу зрозуміти, як він мене сприймає. То він ластиться і муркоче, ніби я для нього рідна душа, то просто дивиться з таким виглядом, наче я — обслуговуючий персонал. Буває навіть, що приносить іграшку, ніби "здобич". Читала, що коти не бачать у нас господарів так, як собаки, але що саме вони про нас думають? Може, хтось зустрічав цікаві думки на цю тему або бачив пояснення від зоологів?
top of page
To see this working, head to your live site.
1 Comment
Commenting on this post isn't available anymore. Contact the site owner for more info.
bottom of page
Я теж ставила собі таке питання, особливо коли мій кіт вкладається мені на груди й починає місити лапами — виглядає, як кошеня біля мами. Нещодавно прочитала дуже цікаву статтю: https://odesa24.com.ua/hto-my-dlya-kotiv-druzi-zdobych-chy-prosto-gigantski-versiyi-yihnih-mam/ — там науково пояснюється, як коти бачать людину. Виявляється, вони сприймають нас не як інший вид, а як величезну версію своєї мами або товариша по зграї. Саме тому вони можуть тертися об ноги, приносити "подарунки" і муркотіти — це їхні соціальні сигнали. Ще цікаво, що коти розпізнають нас більше за запахом і голосом, ніж за обличчям. Тобто ми для них — щось дуже своє, але по-котячому. Раджу почитати — після цього починаєш краще розуміти їхню поведінку, і навіть дратівливість сприймається інакше.